В 90-х роках минулого сторіччя у французьких артилерійських інженерів виникла проста ідея: взяти велику гармату, поставити її на вантажівку, і ви отримаєте самохідну артилерію за відносно невелику ціну. Колісні гармати виявилися настільки ефективними на українському полі бою, що західні армії по-новому дивляться на цю концепцію.

«Мобільність колісної гармати перетворюється в максимальну ефективність», — сказав французький генерал Бодуен. «Ви нічим не жертвуєте з погляду вогневої потужності, скорострільності, точності та дальності, і у вас є вантажівка, так само броньована (як і гармата на гусеничному ходу), але яка здатна бути спритною та непомітною».

Бодуен був одним з ініціаторів рішення по закупівлі гаубиці Caesar для французької армії, тому його можна запідозрити в упередженості що до колісних систем. Але щонайменше ще дев’ять країн, включаючи Великобританію та Німеччину, вирішили інвестувати в самохідні колісні гаубиці минулого року. Аналітики кажуть, що український досвід викликає інтерес військових планувальників НАТО.

Досвід війни в Україні виявив переваги колісних гаубиць 52-го калібру над іншими артилерійськими системами. Такі гармати як Caesar, Atmos, Богдана можуть за лічені хвилини зайняти позиції, відстріляти кілька снарядів і покинути вогневу позицію. Ще один важливий фактор на який не прийнято звертати увагу, масштабні затрати матеріальних та людських ресурсів на маскування стаціонарно встановлених гармат. В самохідній колісній артилерії цей фактор зведений до мінімуму.

Досвід

Цілодобове стеження за полем бою за допомогою безпілотників означає що бойові розрахунки повинні або ретельно маскуватись, або швидко змінювати вогневу позицію після стрільби. Кількість і якість систем спостереження стрімко розвивається, буквально з місяця до місяця, що призведе вже в найближчому майбутньому до неможливості повноцінного використання маскування. Висновок очевидний – це ставка на мобільність, точність, скорострільність.

До російської агресії в Україні багато артилеристів у всьому світі вважали, що для інтенсивної війни єдиною серйозною зброєю буде гусенична броня. Тепер думки змінились в напрямку самохідної колісної артилерії.

Станом на квітень 2024 року в Україні було знищено 10% колісних самохідних гармат і близько 40% гармат на гусеничній тязі переданих союзниками.

Висновок очевидний – в сучасній війні колісні самохідні гармати переважають в мобільності гусеничні зразки.

Глобальна тенденція

Системи, встановлені на вантажівках, набули популярності в останні роки: турецька фірма Asfat працює над гарматою Arpan 155 мм для армії країни, а китайська корпорація North Industries Group Corp. у лютому представила гаубицю, встановлену на вантажівці.

За останні шість місяців відбувся шквал закупівель колісної артилерії, зокрема Бельгія замовила Caesar MkII, Бразилія вибрала Atmos, а Великобританія та Німеччина оголосили про плани у квітні придбати RCH 155 KNDS Deutschland на базі восьмиколісного Boxer.

Мобільність стала ключовим фактором для урядів при замовленні техніки. Міністерство оборони Бельгії заявило, що купівля Caesar була інвестицією у «виняткову мобільність», тоді як міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив місцевій щоденній газеті Postimees, що країна планує придбати колісні гармати, щоб додати швидкий і гнучкий дальній вогонь до свого флоту «не дуже маневрених» гусеничних гаубиць K9 південнокорейського виробництва, які були закуплені раніше.

У березні Франція, Данія та Україна домовилися профінансувати 78 додаткових систем Caesar для України в 2024 році, додавши їх до 49 вже поставлених систем. Французька корпорація KNDS до початку квітня виробляла шість гаубиць на місяць, порівняно з двома гаубицями до війни, зараз її можливості виросли до 12 систем на місяць.

Тим часом Україна і сама прискорила виробництво своєї вітчизняної колісної гаубиці «Богдана» до 10 систем на місяць, заявив у квітні президент Володимир Зеленський.

росія приєдналася до цієї тенденції минулого року з колісною гаубицею «Мальва», порушивши ще радянську традицію гусеничної самохідної артилерії. Державний виробник «ростех» заявив про більшу маневреність, встановлюючи зв’язок між кращою мобільністю та збереженням життів російських військ. Радіус дії 152-мм гармати все ще залишає гармату вразливою для українських систем з великою дальністю.

Нижча вартість коліс над гусеницями матиме значення для країн, які прагнуть нарощувати свою артилерію, сказав генерал Бодуен. Франція погодилася купити 109 одиниць зброї Caesar MkII наприкінці 2023 року вартістю 3,2 мільйона євро (3,5 мільйона доларів США), у порівнянні з Німеччиною, яка купила 10 гусеничних Panzerhaubitze 2000 у березні 2023 року за 18,4 мільйона євро (20 мільйонів доларів США) за штуку.

Експлуатація та технічне обслуговування колісних систем також має тенденцію до здешевлення. Дослідження, проведені в США та Європі, вказують на економію коштів приблизно на 30%.

Шестиколісні моделі Caesar і Atmos чи Богдана є більш легкими в порівнянні з їх броньованими та гусеничними побратимами, що пояснює їх мобільність і нижчі експлуатаційні витрати. Французька гармата важить менш як 18 тонн, а її ізраїльський конкурент — близько 20 тонн, у порівнянні з 57 тоннами у Panzerhaubitze і 47 тоннами у південнокорейської K9.

Широке використання колісної артилерії в Україні було продиктовано наявністю, а не тактичним вибором, сказав Спенсер Джонс, старший викладач із вивчення війни в Університеті Вулвергемптона у Великобританії. Зрештою, зброя добре запрацювала у війні, яка характеризувалася інтенсивним контрбатарейним вогнем.

«Застосування українцями артилерійського вогню на практиці, свідчить про те, що майбутнє за високомобільною артилерією, як гусеничною, так і колісною», – додав Джонс.

За матеріалами defensenews