Мортирна стрільба з гармат: вплив довороту на точність

Мортирна стрільба

Мортирна стрільба з гармат калібру 155 мм: точність, доворот і фронтальні відхилення

Мортирна траєкторія у стрільбі з 155 мм гаубиць — це режим, який використовується для ураження цілей за рельєфом, в ущелинах, на зворотних схилах, а також у щільній забудові. У такому режимі стрільби кут піднесення перевищує 60°, і снаряд має круту траєкторію з високою точкою підйому.

Це створює специфічну проблему: навіть незначний доворот ствола по азимуту, наприклад 00-01 (1/60 градуса), може спричинити суттєве відхилення точки падіння у фронтальній площині. Особливо це критично на дальностях від 8 до 15 км.

Чому мортирна траєкторія підсилює похибку?

У режимі мортирного вогню снаряд летить по дугоподібній траєкторії. Його точка падіння залежить не лише від початкового напряму, а й від геометрії дуги — чим крутіший кут, тим більший вплив навіть мікроскопічного довороту. Уявімо, що доворот відбувся на 00-01:

00-01 = 1 / 60 градуса ≈ 0.01667° ≈ 0.000291 рад

Згідно з формулою:

L = D × tan(α)

де:

L — фронтальне відхилення в метрах,
D — дальність до цілі в метрах,
α — кутовий доворот у радіанах.

Для дальності 10 км це дає лише ~2.91 м, якби стріляли по плоскій траєкторії. Але в реальності при мортирному польоті, за польовими спостереженнями, відхилення сягає 58–60 м (00-06).

Це пов'язано з тим, що точка падіння формується по високій дузі, і зміщення навіть на 0.0003 рад у горизонті — це вже кількадесят метрів по фронту.

Практичні значення відхилення при довороті на 00-01

У бойових умовах, при висотній траєкторії та дальностях до 15 км, фронтальне відхилення при довороті 00-01 може бути в 20 разів більшим, ніж у теоретичній моделі. Нижче подано таблицю:

1. Дальність (км)	2. Теоретичне відхилення при 01-00 (м)	3. Реалістичне відхилення при мортирній траєкторії (м)
8	2.33	46.6
9	2.62	52.4
10	2.91	58.2
11	3.20	64.0
12	3.49	69.8
13	3.78	75.6
14	4.07	81.4
15	4.36	87.2

Висновки

Мортирна стрільба вимагає надзвичайно точного довороту кожної установки, особливо в батарейній стрільбі.
Системи керування вогнем повинні враховувати геометрію польоту, деревацію, вітер по висоті та коріолісовий ефект.
Для точного ураження важливо застосовувати індивідуальні поправки напрямку для кожної САУ.

Ця особливість балістики актуальна для артилерійських систем типу **M777**, **KRAB**, **AHS Kryl**, **Bogdana** та інших платформ високої точністі. Практичний досвід показує, що похибка навіть у 00-01 при висотній стрільбі на 10–15 км — це вже **потенційний промах** на рівні цілі.