Розробники армійської програми ERAMS,  оголосили про контракти на розробку гаубичних снарядів, здатних стріляти на відстань понад 100 км для протидії російській та китайській артилерії.

Як стверджують в Пентагоні, майбутні артилерійські снаряди США будуть схожі на ракети. Вони матимуть точне наведення, крила та реактивні двигуни, щоб збільшити дальність і точність польоту снаряда. Це частина стратегії США, спрямованої на досягнення технологічної переваги в порівнянні з російськими та китайськими розробками в артилерії.

 Новітні реактивні снаряди

Реактивні снаряди для гаубиць не є новинкою для армії США. З часів холодної війни вони використовували M549A1, який міг летіти на 30 км. Зараз почалась експлуатація снарядів XM1113 і XM1299, які долають відстань в 40 і 70 км відповідно. Та НАТО хоче мати снаряди, які можуть стріляти на 100 км і більше. Для цього їм потрібні не просто реактивні снаряди, а снаряди з реактивним двигуном, які використовуються в авіації.

Є три основні способи збільшити дальність польоту снаряда, і армійський набір артилерійських боєприпасів розширеної дальності досліджує їх усі разом для майбутнього снаряда XM1155:

– Збільшення дульної швидкості. Якщо збільшити швидкість з якою снаряд вилітає зі ствола то подолає більшу відстань, не дивлячись на опір повітря і гравітацію. Для прикладу, новітня розробка гаубиця XM1299 ERCA має цю перевагу за рахунок збільшеної довжини ствола, та можливість використовувати більш потужні порохові заряди.
– Додавання підйомних поверхонь. По суті, це означає додавання крил та направляючих – щоб зробити його більш аеродинамічним. Чим більша підйомна сила, тим довше може летіти снаряд. Звичайно, крила, направляючі рулі та електроніка повинні витримати жорстке навантаження після пострілу з гармати.
– Додайте силову установку. Тут на допомогу приходять ракети та реактивні літаки: вони запускаються після того, як снаряд покидає ствол гармати, щоб надати йому додаткову тягу. Знову ж таки, двигуни спочатку повинні витримати жорстке навантаження.

В чому різниця між реактивним літаком та ракетою? Основна відмінність полягає в тому, що ракети містять власний окислювач для спалювання палива, тоді як реактивні літаки всіх видів – від реактивних літаків до турбовентиляторів – отримують кисень з атмосфери. (Звідси і назва повітряно-респіраторний двигун). Це економить вагу, оскільки вам не потрібно носити з собою окислювач, це підвищує безпеку, оскільки паливо не так легко запалюється і це збільшує роботоздатність двигуна, оскільки реактивний струмінь буде мати тягу до тих пір, поки в ньому є повітря і паливо. (Більш тривале та м’яке горіння також є більш аеродинамічно ефективним, зменшуючи опір).

Таким чином, прямоточні реактивні літаки в певному сенсі природно підходять для артилерійського руху. Це не робить їх простими у створенні новітнього боєприпасу.

Після того, як снаряд XM1155 буде розроблений, майбутній “вантажний” варіант може бути використаний для доставки інших корисних навантажень крім вибухівки. Він може бути використаний у дистанційному мінуванні, розкидуванні датчиків радіоелектронної боротьби.

Армія США вже успішно закінчила першу фазу програми ERAMS за участю Boeing, General Dynamics, Northrop Grumman і Raytheon. Зараз вона готує другу фазу програми, яка передбачає замовлення тисяч снарядів для потреби армії країн НАТО.