Маскування гармати 2С22 «Богдана»

У цьому матеріалі пропоную розглянути способи маскування самохідної артилерійської установки «Богдана», які не потребують виїзду з укриття для ведення вогню.

Такий підхід суттєво скорочує час підготовки до стрільби й водночас знижує ризик виявлення та ураження гармати ворожими розвідувальними та ударними дронами. Описана нижче конструкція вже довела свою ефективність у бойових умовах.

На практиці апробовано кілька варіантів такого укриття.

1. Розташування в лісі, на рівній ділянці.

Найменш вдалий варіант. Він передбачає значний обсяг земляних робіт: окрім самого капоніра «в повний зріст» — а це приблизно чотири метри глибини — доведеться облаштовувати заїзд для «Богдани» довжиною 10–12 метрів.

Такий обсяг переміщеної землі неминуче демаскує позицію: навіть якщо ґрунт вивезти, техніка все одно залишить помітні сліди робіт.

2. Розташування в лісі, капонір вкопаний вгору перед САУ.

Вдалий варіант. Земляні роботи мінімальні, заїзд для техніки копати не потрібно — машина заходить на рівні землі. Передня та бокові частини установки надійно захищені земляним масивом. Водночас задню частину доведеться додатково прикривати посиленим захисними конструкціями та маскуванням.

3. Розташування в лісі, капонір заглиблено з тильного боку від САУ.

Так само вдалий варіант. Земляних робіт мінімум, заїзд не потрібен, техніка перебуває на рівні ґрунту. Тильна та бокові частини установки перебувають у надійному земляному укритті, натомість передню частину слід посилювати додатковим захистом і маскуванням.

4. Розташування у дворі будинку.

З погляду маскування таке укриття споруджується під виглядом зруйнованої господарської будівлі. На мою думку, станом на 30 вересня 2026 року це наразі найоптимальніший варіант.

Зараз, принаймні на Лиманському та Святогірському напрямках, активність ворожої артилерії доволі обмежена, тож потреби в укритті, здатному витримати не пряме влучання снаряда, немає. Натомість основну увагу можна і слід приділити саме якості маскування позиції.