В даному матеріалі коротко пояснено як впливає кут приземлення снаряда на ефективність враження противника внаслідок розльоту осколків. Будуть представленні тільки висновки, які були добуті математичними розрахунками, та практичними випробовуваннями. Чому так важливо комплектувати порохові заряди.
Поля розльоту осколків, методи керування полями розльоту.
Під час вибуху осколкового боєприпасу утворюється осколкове поле – потік осколків, що характеризуються напрямом і швидкістю руху, і навіть щільністю, тобто, кількістю осколків, що припадає на одиницю площі, яку вони перетинають. Щільність та швидкість потоку осколків є найважливішими характеристиками, що визначають можливість ураження цілі. Тому, що сама ціль в загальному випадку може перебувати під абсолютно довільним кутом по відношенню до осі боєприпасу, то при розв’язанні задачі визначення ймовірності попадання осколків у ціль необхідно перш за все знати, скільки осколків летить у цьому напрямку. Відповідь на це питання дає так званий закон розльоту осколків. Він є залежністю відносної кількості та швидкості осколків, що летять у цьому напрямку щодо осі боєприпасу.
Одна найважливіших величин яка вплине на ефективніший враження противника осколками — кут зустрічі снаряда з перешкодою.
Величина кута зустрічі значно впливає на пробивну дію снарядів. Це необхідно враховувати, домагаючись при стрільбі за броньованими цілями або різними перешкодами кута зустрічі, близького від 50˚ (780 mils) до 90˚ (1404 mils).
На малюнку видно, що чим більший кут зустрічі, тим більша осколкова дія по живій силі супротивника. Це положення знайшло своє відображення у відповідних правилах стрільби з артилерійських систем, що мають змінні порохові заряди.
Математично та практично доказано, що при куті падіння менше 30 осколкова дія снаряда малоефективна, а при куті падіння 20˚ нікчемна. Причому зверніть увагу на 2 моменти:
1. При низьких кутах зіткнення ефективні осколки розлітаються тільки в сторони. Відповідно переліт чи недоліт снаряда у напрямку стрільби не ефективний (якщо тільки не було прямого влучання).
2. Ефективність ураження падає до кута падіння 20˚, надалі лишається в тих самих межах.
Тепер потрібно зрозуміти залежність між кутом вильоту (прицілу) та кутом падіння. Ця величина не має прямої кореляції і залежить від заряду, калібру гармати, снаряда, погодних умов тощо.
Необхідно в програмі «Кропива» продивитись ці дані та фактори для різних дальностей і снарядів.
Взагалі кут падіння більший від кута вильоту в межах 25-80%. Тому, що нас цікавлять тільки малі приціли, то ця величина буде приблизно 25-45%.
Приклади:
1. Гармата М777, Пр 89, снаряд М107, заряд 4 М232А1 — кут падіння = 8˚
2. Гармата М777, Пр 131, снаряд М107, заряд 7 М4А2 — кут падіння = 10˚
3. Гармата FH70, Пр 198, снаряд М107, заряд 7 М4А2 — кут падіння = 17˚
4. САУ 2С1 Пр 157, снаряд ОФ 462, заряд повний – кут падіння = 17˚
Це приблизні дані, які показують що стріляти з прицілом менш як 240 не ефективно.