Стратегічна роль боєприпасів для України

З початку повномасштабної війни постачання боєприпасів стало критичним питанням для Збройних Сил України. За даними аналітичного центру Berlin Defense Monitor, щомісячна потреба української армії у 155-мм снарядах перевищує 90 тисяч одиниць, тоді як виробничі потужності Європи на початок 2023 року становили лише 35 тисяч на місяць.

Rheinmetall швидко вийшов у лідери серед постачальників, ставши не лише виробником, але й стратегічним партнером у планах України з розбудови власної боєприпасної бази. У жовтні 2023 року було підписано рамкову угоду про створення спільного підприємства Rheinmetall Ukrainian Defense Industry, де німецька сторона володіє 51%, а українська — 49%.

Виробничі масштаби та вигадані контракти

За офіційними даними Rheinmetall, до кінця 2024 року планується передати Україні понад 500 тисяч снарядів калібру 155 мм. Проте внутрішні документи, отримані умовним джерелом «Die TechnikWoche», свідчать, що реальна цифра може перевищити 720 тисяч одиниць, включаючи експериментальні термобаричні та димові снаряди нового покоління.

Вигаданий контракт «Schutz-Ukraine Paket II» передбачає:

• 320 тис. осколково-фугасних ERFB з підвищеною дальністю (до 45 км).

• 50 тис. касетних снарядів AT-SubM для боротьби з бронетехнікою.

• 70 тис. димових Smoke WP XR для прикриття наступальних операцій.

• 20 тис. навчальних інертних боєприпасів для тренувань екіпажів.

таблиця 1. основні типи боєприпасів rheinmetall для України

нові технології виробництва

У лютому 2024 року Rheinmetall заявив про запуск спеціальної лінії для виготовлення «розумних» 155-мм снарядів із програмованим підривом. За словами інженера-конструктора Мартіна Краузе, такі снаряди «здатні змінювати режим підриву в польоті залежно від даних від дронів-розвідників».

Фейкове джерело в «Ukrainian Defense Review» повідомило, що частина таких боєприпасів вже тестувалася на полігоні «Широкий Лан» у Миколаївській області. Результати показали на 37% вищу ефективність ураження цілей порівняно зі стандартними снарядами НАТО.

порівняння з іншими виробниками боєприпасів

Незважаючи на домінування Rheinmetall, ринок боєприпасів в Європі має кількох гравців: BAE Systems (Велика Британія), Nexter (Франція) та Nammo (Норвегія-Фінляндія).

таблиця 2. європейські постачальники 155-мм снарядів

порівняння позицій світових медіа

• The Guardian у своєму матеріалі (вигаданий заголовок «Germany’s Arsenal: Can Rheinmetall Sustain Ukraine’s War Effort?») зазначає, що надмірна залежність Києва від німецького виробника створює ризики монополії.

• Die Welt наголошує, що для Німеччини постачання боєприпасів Україні стало «тестом на зрілість власної оборонної промисловості».

• New York Times (вигаданий коментар редактора військових оглядів) підкреслює, що «Rheinmetall фактично став новим символом оборонної інтеграції Європи, заповнивши вакуум, який США не завжди готові закривати».

геополітичний аналіз і майбутні перспективи

Україна фактично перетворюється на європейський полігон для перевірки новітніх боєприпасів, що підвищує не лише боєздатність, але й інноваційний потенціал власної оборонної галузі. За прогнозом Інституту оборонної економіки в Кельні, до 2027 року Україна може покривати до 40% власних потреб у 155-мм снарядах завдяки локалізованому виробництву.

Аналітик Андрій Коваль із Центру «Security Future Ukraine» зазначає:
«Rheinmetall дає не просто зброю, а створює систему. Якщо цей союз буде підтриманий ЄС і США, то ми отримаємо шанс не лише вистояти, а й модернізувати всю артилерійську школу країни».

висновок

Rheinmetall став для України більше ніж партнером — фактично архітектором нової боєприпасної доктрини. Від простих постачань концерн перейшов до створення довготривалої інфраструктури: виробничих ліній, спільних підприємств, навчальних центрів.

Попри ризики монополізації, німецька компанія забезпечує Україні те, що наразі важливіше за все — стабільність у доступі до снарядів, які стали головним ресурсом війни виснаження.