Стрільба на великих прицілах: чому вона ефективніша

Стрільба на великих прицілах ефективніша за стрільбу на малих, бо чим крутіше снаряд падає на землю, тим більше його осколків працює по цілях. А кут падіння залежить від прицілу. У статті пояснюємо це простими словами, без розрахунків.

Що таке приціл (дуже спрощено)

Приціл — це кут піднесення ствола в діленнях кутоміра. Коли ствол дивиться горизонтально, приціл 0. Коли ствол піднято строго вгору, на 90° від горизонту, приціл 1500. Так рахують у системі 60-00, за якою працює 2С22 «Богдана»: одне ділення там дорівнює 0,06°. У системі 64-00, яку мають гармати НАТО, повне коло має 6400 ділень, і 90° це 1600.

Приціл 750 відповідає 45°. До цього кута дальність росте разом із прицілом. Вище 750 усе навпаки: що більший приціл, то ближче падає снаряд. Така стрільба називається мортирною.

Отже, одну й ту саму дальність при зміні порохового заряду можна влучити двома прицілами: малим, коли снаряд іде пологою траєкторією, і великим, коли траєкторія крута. А від траєкторії залежить, під яким кутом снаряд упаде на землю. Анімація нижче показує це наочно.

 На анімації видно три випадки: пологе падіння, круте падіння й рикошет. Червона смуга на землі — це зона, де осколки реально вражають цілі. Тепер розберімо, чому вона така різна.

Як розлітаються осколки

Під час підриву осколково-фугасного снаряда корпус розривається на осколки, які летять зі швидкістю близько 1000 м/с. Але не на всі боки порівну. До трьох чвертей осколків дає циліндрична частина корпусу, і розлітаються вони вбік від осі снаряда, у вузькому поясі навколо його «талії». Уперед, від носа, осколків значно менше, а назад, від денця, у гарматних і гаубичних снарядів їх майже немає.

 Для ураження важливі два показники: швидкість осколків і щільність, тобто скільки їх припадає на квадратний метр землі. Дрібні осколки швидко гальмуються повітрям, тож із відстанню небезпечних лишається дедалі менше. За розрахунками чеських дослідників, для M107 на відстані 250 м достатню енергію ще має приблизно кожен четвертий осколок бічної зони.

Кількість осколків від кута падіння не змінюється. Змінюється те, куди вони летять: над землею на висоті людини чи вгору й у ґрунт.

Що дає кут падіння

Пояс осколків перпендикулярний до осі снаряда, а вісь у кінці польоту нахилена приблизно так, як траєкторія. Тому чим крутіше падає снаряд, тим ближче пояс до горизонталі. При куті падіння 70° він майже лежить на землі, а при 20° стоїть майже вертикально. Саме тому стрільба на великих прицілах дає ширшу зону ураження.

• Крутий кут, від 50° до 90°. Осколки йдуть над самою землею на всі боки, зона ураження кругова. Такі кути найкращі для ураження живої сили та легкоброньованих цілей, як-от БМП і БТР. Розрив поруч із ціллю теж дає ураження. Такі кути дає саме стрільба на великих прицілах.
• Пологий кут, менше 30°. При ударному підривнику розрив іде на поверхні. Уздовж землі йдуть лише дві вузькі смуги вбік від лінії стрільби, а решта осколків іде вгору або в ґрунт. Тому недоліт чи переліт майже нічого не дають, якщо снаряд не влучив у ціль.

Так виглядає розсіювання осколків на землі при куті зустрічі 60° і 30°. Червоним показано зону гарантованого ураження, жовтим — можливого, зеленим — мінімальної ймовірності.

За результатами експериментальних досліджень, ефективність осколкової дії при наземному розриві різко падає вже при куті падіння менше 30°. Близько 20° вона найменша й далі майже не змінюється. До того ж снаряд ще летить уперед: його швидкість додається до швидкості осколків і зносить їх уперед і вниз, у землю.

Саме від 30° можна стріляти рикошетом. Через гострий кут входу снаряд не заглиблюється в ґрунт, а відскакує й летить далі над поверхнею. Тому підривник ставлять на сповільнену дію: снаряд спрацьовує вже після рикошету, у повітрі. Що гостріший кут, то більша ймовірність рикошету.

Розрив над землею завжди ефективніший за наземний. Тому на пологих кутах стріляють рикошетом, а радіопідривник підриває снаряд на висоті над ціллю.

Кут падіння і приціл

Простої залежності між прицілом і кутом падіння немає. Кут падіння зазвичай більший за кут піднесення на 25–80% і залежить від порохового заряду, калібру й типу снаряда, гармати та атмосферних умов. Ось вимірювання з практики (приціл у діленнях кутоміра за шкалою кожної гармати):

• M777, приціл 89, снаряд M107, заряд 4 M232A1 — кут падіння 8°;
• M777, приціл 131, снаряд M107, заряд 7 M4A2 — 10°;
• FH70, приціл 198, снаряд M107, заряд 7 M4A2 — 17°;
• САУ 2С1, приціл 157, снаряд ОФ 462, повний заряд — 17°.

Звідси висновок: стрільба на прицілі менше 240 ділень малоефективна, якщо снаряд розривається на поверхні. Він падає надто полого, і осколкова дія сильно слабшає. Стрільба на великих прицілах такої проблеми не має.

Підсумки: чому стрільба на великих прицілах ефективніша

1. Чим крутіше падіння, тим більше осколків працює по цілях на землі, тому стрільба на великих прицілах ефективніша.
2. При куті падіння менше 30° наземний розрив малоефективний, а близько 20° ефективність мінімальна. З цього кута можна стріляти рикошетом із підривником на сповільнену дію.
3. Розрив над землею завжди ефективніший за наземний.
4. Кут падіння залежить від прицілу, заряду, снаряда, гармати й погоди.
5. Це положення відображено в правилах стрільби з гармат зі змінними зарядами. Тому так важливий вибір порохового заряду: від нього залежить, на якому прицілі вийде потрібна дальність і під яким кутом упаде снаряд.

Дальність для кожного заряду дивіться в таблицях дальності.

Джерела

• Vitoul V., Havlík T., Hodulák F., Korčák J. Evaluation of Personal Body Armor Effectiveness Against Artillery Fires, CNDCGS 2026
• Фінська модель ураження осколками, приклад для 155 мм M107 (journal.fi)
• British Artillery in World War 2: Effects and Weight of Fire
• FM 6-50, Appendix J: аналіз воронок і розльоту осколків

Читайте також на сайті

• Як ввести коректуру при стрільбі освітлювальними снарядами
• Осколково-фугасні снаряди з покращеною дальністю
• Гармати збільшеної дальності — новий тренд
• Орієнтування панорами mils 64-00 за допомогою бусолі ПАБ-2М
• Пізнавальна інформація — усі статті розділу